Практичний психолог
Шановні батьки!
В закладі проводиться дослідження психологічної готовності старших дошкільників до навчання в школі.
Для визначення рівня готовності Вашої дитини, отримання порад і рекомендацій запрошуємо для обстеження і консультації.
Одним із обов’язків сім’ї і закладу дошкільної освіти є підготовка дітей до школи, від чого залежатимуть їхні успіхи в навчанні, подальший розвиток. Як правило, діти, які у старших дошкільних групах розуміють, що їх чекає у школі, володіють необхідними для навчання у ній навичками, легко вживаються у шкільне середовище. Однак не всі з них безболісно долають цей етап, що проявляється передусім у незадовільній їх успішності. Причина цього здебільшого в психологічній непідготовленості до навчання в школі. Готовність до шкільного навчання водночас є проблемою соціальної зрілості дитини. Адже, йдучи до школи, вона опиняється в реальній соціальній позиції, вперше отримавши право і опинившись перед обов’язком здійснення суспільної за змістом і формою діяльності, якою є навчання.
Готовність до навчання у школі є інтегративною характеристикою психічного розвитку дитини, яка охоплює компоненти, що забезпечують її успішну адаптацію до умов і вимог школи. Цей феномен постає як загальна психологічна готовність до навчання у школі, в якій розкриваються рівні розвитку тих психологічних якостей, що найбільше сприяють нормальному входженню у шкільне життя, формуванню навчальної діяльності. Не можна говорити про ефективну, повноцінну підготовку дитини до навчання у школі, якщо не враховувати її психологічний аспект, тобто стан внутрішньої готовності дитини до переходу в нову соціальну позицію «школяр», у новий соціальний освітній простір розвитку «школа». Саме тому, доречно визначити рівень психологічної готовності дитини до школи, щоб знати чи сприятливий прогноз на навчання, чи є потреба в допомозі дитині.
Психологічна допомога!
Зараз багато звернень стосовно того, що поведінка дитини, на думку мами, стала неадекватною. Проте, поговоривши з батьками, виясняється, що дитина поводить себе як дитина, а от дорослі в силу своєї тривожності відреаговують на дитячу поведінку неправильно. Отже, пам’ятаймо:
Діти – це діти, навіть на війні.
Діти можуть бігати, бавитись, сміятися, докучати домашнім тваринам, чіплятись до дорослих з пропозиціями побавитись, навіть тоді, коли ви в бомбосховищі чи ховаєтесь в коридорі чи в ванні. Це не означає, що вони божеволіють. Просто діти сприймають ситуацію як діти відповідно до вікових етапів розвитку психіки.
У дітей «дуже довгий гальмівний шлях», як в авто підчас ожеледиці. Тобто, дитина, на відміну від дорослого не може відразу заспокоїтись. Дитині важко заснути, якщо вона була перезбуджена в силу різних причин, навіть, якщо вона перебавилась в комп’ютерні ігри, особливо перед сном.
Дитина чітко зчитує емоційний стан дорослих, особливо мами. Мама для дитини – символ захисту. Якщо мама тривожна, дитина не відчувається в безпеці і може бути неспокійною. Тому, заради своїх дітей, подбайте про свій емоційний стан.
Якщо Ви потребуєте допомоги психолога, у Вас є питання, щось тривожить в психічному стані вашої дитини, звертайтесь!
Я на зв’язку! Консультую за потребою.
Слава Україні!
Турбота про емоційний стан дитини
1.Заохочувати активну гри дитини з однолітками: будувати барикади, інсценувати бійки, стрілянину, поранення – це знизить внутрішню напругу дитини.
2.Пропонуйте дитині ігри з піском, глиною (допоможіть їй винести свої переживання на зовні через образи).
3.Читайте дітям оповідання та казки, де описуються сюжети подолання страху героями.
4.Дайте дитині зрозуміти, що ви всерйоз ставитеся до її переживань, що почуття, які вона відчуває (тривогу, страх, гнів, безпорадність) – нормальні.
5.Заохочуйте ігри на від реагування агресії. Дитина може «озброюватися», нападати або захищатися, бути пораненою, або «убитою» у грі.
Як зайняти дитину під час сирени, щоб відволікти та заспокоїти?
Сирени стали сумною реальністю для багатьох українських міст. Вони викликають відчуття тривоги, що може легко переходити в страх, а потім в паніку навіть у дорослих.
Отже, як діяти, коли заспокоїти потрібно не лише себе, а й дитину.
На певний час заспокоїти дитину допоможуть гаджети: телефон, планшет. Вони фокусують увагу на собі, створюють відчуття чогось буденного та звичного. Але що робити, коли потрібно економити заряд, а сирена все ще триває? Пропоную підбірку простих ігор та прийомів, які не потребують додаткового інвентарю. Головна фішка їх ефективності – переключити дитину з зовнішніх непідконтрольних обставин на контакт з вами та сфокусуватися на діях, які вона повністю контролює.
Прості та цікаві ігри на увагу
Першими розглянемо прості ігри, які не вимагають якихось особливих додаткових предметів, і в більшості достатньо усього двох гравців.
«В якій руці?»
Максимально проста гра, але чудово підходить, щоб зайняти дитину. Не вимагає ані місця, ані складного інвентаря, й зацікавлює малечу різного віку. Будь-який маленький предмет (цукерку, гудзик, навіть просто кульку з папірця) ховаємо у руці. Завдання дитини – вгадати: в лівій чи правій. Можна грати як на кількість вгадувань ( у кого більше), так і на передачу ролі (вгадуєш – хід переходить до тебе).
«Що я малюю?»
Завдання у грі – пальцем малюємо на частині тіла букви або прості фігури, а дитина має вгадати, які саме. В такому форматі вдається допомогти малечі краще відчути тіло, змістити на нього увагу з подій довкола. Потім можна помінятися – і вже дитина має малювати фігури та букви. Знову ж таки, це класний спосіб допомогти їй сфокусуватися на чомусь, окрім тривожних зовнішніх обставин.
«Вгадай мелодію»
Концентрація на звуках сирени не додає спокою. Навіть дорослі через якийсь час починають чути їх тоді, коли тривогу не оголошували. Дитяча ж уява ще чутливіша. Тому спробуйте змістити фокус уваги на більш безпечні звуки. Наприклад, пограйте у вгадування мелодій: насвистуєте пісеньку, а дитина має проспівати її. Також можна придумати власну пісеньку-оберіг та наспівувати її, коли стає страшно.
«Ідеальна парочка»
Ви загадуєте предмет, а дитина має придумати йому характеристику. Використовуйте ті назви, які добре відомі малечі. Можна діяти і навпаки: ви загадуєте характеристику, а дитина називає предмет, якому вона властива.
«В якому я стані?»
Ця гра дозволить трохи порухатися й дати вихід дитячій енергії. Запропонуйте дитині відтворити стан якогось предмету. Наприклад, «Я- пір’їнка»: покружляли, відчути руки невагомими й м’якими. Або «Я – морозиво»: завмерти, затвердіти; а ось вийшло сонечко – і морозиво тане, стає гнучким.
«Тіньовий театр”»
Якщо у вас з собою є ліхтарик, можна пограти в тіньовий театр. Розкажіть дитині добру історію, щоб перебування у сховищі запам’яталося не страшним періодом, а сміливою пригодою.
«Зіпсований телефон»
Стара добра гра, яка також може стати помічницею у складних умовах. Стане у нагоді, якщо у ви знаходитесь у сховищі групою. Допомагає не лише заспокоїти дитину, а й покращити комунікацію, згуртуватися. Й, знову ж таки змістити фокус уваги з обставин, які мало контрольовані, на дії, що цілком у вашій владі. Нагадаємо суть гри: по черзі на вушко повторюєте слово, яке сказав вам попередній гравець. Ціль – щоб наприкінці ланцюжка гравців слово було тим самим, що загадав перший гравець. Але якщо результат вийшов іншим, навіть курйозним – тим веселіше! А позитивні емоції дуже необхідні!
«Ланцюжок»
Ще одна розвага, якщо вас багато – ланцюжок. Ведучий загадує слово, а кожен наступний гравець підбирає інше слово, яке у нього асоціюється з попереднім.
Вправи, спрямовані на зміщення фокусу на тілесні відчуття
Попередній блок ігор був орієнтований в першу чергу на те, щоб змістити фокус уваги з тривожних сирен на більше безпечні, підконтрольні дії. Це один із варіантів того, як заспокоїти дитину. Не менш важливо стабілізувати стан дитини, а для цього дуже важливий тактильний контакт, особливо з батьками. Бо саме це дає відчуття безпеки, опори для дитини.
Найперший варіант такого контакту – обійми. Притисніть дитину до живота, погладжуйте або легенько постукуйте по спині. Хай малеча відчує на фізичному рівні, що ви більші, сильніші і готові її захистити.
Ось ще кілька варіантів тактильного контакту з елементами гри:
- Привітатися носиками. Уявіть, що ви звірятка, що вітаються носик до носику. Чудово діє у поєднанні з обіймами.
- Потупотіти ногами. Така вправа з одного боку дає можливість «заземлитися», фізично відчути як ноги торкаються землі. З іншого – це екологічний спосіб випустити гнів, страх та безсилля.
- Розпалити уявне вогнище. Швидко-швидко тріть долоні одна об одну, ніби плануєте розпалити багаття. Ця вправа стимулює прилив крові у кінцівки. Мозок сприйматиме його сигналом, що небезпека минула, адже у критичних моментах кровопостачання концентрується на серці, мозку та легенях.
- Пограти в долоньки. Завдання дитини потрапити своєю долонькою по ваші відкритій долоні. Ще один спосіб як заспокоїти дитину, що поєднує і тактильний контакт і зміну фокусу концентрації уваги.
Заспокоїти дитину під час сирени – важливе завдання для дорослих. Так, це складно зробити, коли власні нерви натягнуті до максимуму. Але ви обов’язково впораєтеся!
Як батькам потурбуватися про своє здоров’я?
Якщо у вас з’являються спогади про травматичні події:
- Скажіть собі, що ви в безпеці;
- Торкніться або утримуйте предмет, який нагадує вам про сьогодення;
- Вголос опишіть своє оточення;
- Порахуйте предмети певного типу та кольору.
Якщо у вас з’являються панічні атаки:
- Повільно вдихайте і видихайте рахуючи до п’яти;
- Крокуйте на місці;
- Спробуйте солодощі або жуйку зі смаком м’яти;
- Торкніться або обійміть щось м’яке .
Якщо ви відчуваєте себе дисоційованим або розсіяним:
- Пожуйте шматок імбиру або чилі;
- Поплескайте в долоні доти, доки не з’явиться почуття поколювання, лоскоту, печіння;
- Випити склянку крижаної води.
Дисоціація – це така собі стратегія уникнення, яку ми використовуємо для зменшення напруги, ніби намагаючись не відчувати всю емоцію відразу, під заморожуючи якусь її частину.
Якщо ви відчуваєте тривогу або страх:
- Приготуйте собі гарячий напій і пийте його повільно, помічаючи смак і запах, форму чашки та її вагу у вашій руці;
- Зробіть 10 глибоких вдихів, рахуючи кожен вголос;
- Запишіть все, що ви можете думати про те, де ви зараз перебуваєте, наприклад, час, дата, колір стін і меблів у кімнаті;
- Прийміть теплу ванну або душ – це може допомогти змінити ваш настрій, створивши заспокійливу атмосферу і відволікаючі фізичні відчуття.
Якщо вам сумно пригнічено чи самотньо:
- Загорніться в ковдру і подивіться улюблене телешоу;
- Напишіть усі свої негативні почуття на аркуші паперу і розірвіть його;
- Послухайте пісню, яка завжди підіймає вам настрій або наштовхує на приємні спогади;
- Напишіть заспокоюючого листа тій частині себе, яка відчуває сум або самотність;
- Обійміть домашню тварину або м’яку іграшку.
Якщо ви хочете заподіяти собі шкоду:
- Потріть льодом там, де ви хочете нашкодити собі;
- Наклейте на шкіру скотч або пластир і відклеюйте його;
- Прийняти холодну ванну.